Середа
22.05.2019, 18:47
" Дітям про ПК "
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу


Комп'ютер та його можливості
     Хоча найперший персональний комп’ютер було створено ще у 1977 році відомою (як тоді так і сьогодні) фірмою Xerox, історію сучасних персональних комп’ютерів прийнято відраховувати від 1981 року, коли було створено перший  персональний комп’ютер фірми. Саме поява цього комп’ютеру дала потужний поштовх для розвитку ринку персональних комп’ютерів – комп’ютерів, що призначені для використання одним користувачем. До появи такої обчислювальної машини комп’ютери робилися громіздкими і досить потужними, щоб обслуговувати декількох користувачів одночасно. Звичайно ціна таких комп’ютерів була занадто великою, і купувати їх могли лише великі підприємства, університети та урядові установи.
null

Рис. 1.1. Типові персональні комп’ютери

     З появою IBM ситуація різко змінилася. І справа не лише в тому, що ціна такого комп’ютера була доступною для середньостатистичного користувача, а потужності комп’ютера вистачало для виконання найбільш поширених операцій: редагування текстів, виконання простих розрахунків, ведення порівняно невеличких баз даних. Головною перевагою IBM була так звана «відкрита архітектура» - спосіб побудови комп’ютера з окремих стандартизованих частин (компонентів).

     Випуск окремих компонентів є значно дешевшим, ніж побудова цілої обчислювальної машини і багато різних фірм налагодили виробництво окремих компонентів для PC. Це за лічені роки створило новий ринок – IBM сумісних комп’ютерів, жорстка конкуренція на якому сприяла стабільному зниженню цін і одночасно зростанню якості і потужності персональних комп’ютерів. Найбільшу ж вигоду від «відкритої архітектури» отримував користувач. Тепер він міг підібрати собі комп’ютер з окремих компонент згідно зі своїми забаганками та фінансовими можливостями, комбінуючи між собою компоненти різних виробників і поєднуючи їх в одну машину. Крім того, якщо надалі у користувача виникало бажання вдосконалити власний комп’ютер, він міг замінювати лише окремі компоненти, оновлювати їх (робити «upgrade»)  витрачаючи достатньо помірні кошти. Тому не дивно, що дуже швидко персональні комп’ютери стали використовуватися не лише в домашніх умовах – вони витіснили великі і середні комп’ютери з крупних підприємств, навчальних закладів та урядових установ. І сьогодні майже всюди, де потрібно використання комп’ютерної техніки, використовуються саме персональні комп’ютери.

     Що ж таке «Комп’ютер»? 
     Комп’ютер – це, перш за все, машина, і, як і будь-яка інша машина, він призначений для того, щоб здійснювати роботу, яку інакше довелося б робити голими руками. Основна відмінність комп’ютера від більшості інших машин і пристроїв полягає в тому, що ця робота не механічна, а пов’язана з автоматизацією обробки різних видів інформації.

Визначення
Комп’ютер – це електронний пристрій для автоматичної обробки інформації

     Отримавши загальне визначення поняття «комп’ютер», дамо визначення, що таке «Персональний комп’ютер».

Визначення
Персональний комп’ютер– комп’ютер, що призначено для використання одним користувачем

     Що може сучасний комп’ютер?

    На сьогодні комп’ютер повністю здатен задовольнити потреби людства в передачі, зберіганні та обробці різних видів інформації: текстової, графічної, звукової та відео. Тому перераховувати все, що він може дуже довго. Легше сказати, що сучасний комп’ютер не може – він не може замінити людину, її творчість. Комп’ютер не може створювати нову інформацію, нові знання – це прерогатива людини. Тому особливо важливим є ефективна взаємодія між комп’ютером і користувачем. А ефективність цієї взаємодії залежить перш за все від якості знань і вмінь користувача. Придбанню і вдосконаленню необхідних знань та вмінь і присвячено наш курс. 

     Як працює комп’ютер?
    Секрет універсальності такого пристрою як комп’ютер полягає в тому, що він здатен виконувати різноманітні програми. Серце комп’ютера– центральний мікропроцесор має певний набір команд по обробці та пересиланню даних. З цих команд, як з цеглинок можна складати найрізноманітніші програми. Саме програми і визначають функціональність комп’ютера і представляють для нас найбільший інтерес. Всі ж електронні пристрої, що входять до складу комп’ютера, призначені лише для того, щоб забезпечити роботу комп’ютерних програм.

Визначення
Програма – це послідовність команд мікропроцесора, що виконує певні дії по обробці інформації.

     Програми бувають самими різними за складністю, призначенням і функціональністю. Одні програми слідкують за тим, щоб всі вузли комп’ютера працювали разом і не конфліктували між собою. Такі програми називають «системними»

Визначення
Системні програми – це програми, що забезпечують роботу різних пристроїв комп’ютера як єдиної системи.

     Інший вид програм – це прикладні програми. Прикладні програми призначені для обслуговування користувача і виконання певної роботи. Вони дозволяють написати листа, статтю або книгу, підготувати рекламне оголошення, скласти та перевірити перспективний план роботи підприємства на найближчі пів року, спроектувати механічний редуктор або електронний підсилювач, вивчити іноземну мову, мандрувати по вузлам всесвітньої мережі Інтернет, прочитати останні новини або просто відпочити з цікавим відеофільмом, приємною музикою, захоплюючою грою.

Визначення
Прикладні програми– це програми, що виконують практичні задачі по обробці інформації в постійному діалозі з користувачем.

     Розповідаючи про те, як працює комп’ютер ми вже декілька разів згадували, що основним призначенням обчислювальної машини є обробка інформації. А як саме сприймає комп’ютер інформацію, зберігає і оброблює її?

     Інформація у всесвіті передається і зберігається за допомогою сигналів. Комп’ютер – це електронний пристрій і тому може оперувати лише електронними сигналами. При чому кожен з цих сигналів може приймати лише одне з двох значень («ввімкнено»/«вимкнено» або «високий рівень сигналу»/«низькій рівень сигналу») які прийнято умовно позначати «0» і «1». Такі сигнали називають двійковими або «бітами» (від англ. «binary digit» - двійкова цифра). Всі інформація, що оброблюється комп’ютером  представлена наборами цих двійкових сигналів (тобто нуликами і одиничками) так само як і все розмаїття слів нашої мови представляється наборами зі спеціальних символів – букв. Генерація наборів двійкових сигналів для представлення тієї чи іншої інформації називаєтьсякодуванням. Надалі, розглядаючи функціонування тих чи інших програм, ми вже не будемо згадувати про двійкові сигнали – ми будемо говорити про коди – набори двійкових сигналів призначенні для кодування тієї чи іншої інформації: чисел, символів алфавіту, кольорів, звуків тощо.

Визначення
Код – це набір двійкових сигналів для представлення тієї чи іншої інформації.

     Так само як і набори слів людської мови формують різні інформаційні повідомлення від простої фрази до багатотомного роману або наукової праці, так і з набору кодів формуються різні данні. Щоб відділити одні данні від інших, їх об’єднують в файли, аналогічно тому, як люди створюють книги, щоб відділити один твір від іншого. Кожен файл отримує унікальне ім’я і інші атрибути, що дозволяють не плутати окремі файли між собою.

Визначення
Файл– це сукупність даних, що має унікальне ім’я і набір атрибутів.

     Так само як і книги для спрощення їх пошуку поєднують в рубрики і каталоги, комп’ютерні файли складають в «папки» (які також іноді в літературі називають «каталогами» або «директоріями»).




Категорія: Комп'ютерний світ | Додав: net-titan (25.05.2008) | Автор: Анатолій  

Складові комп'ютера
    Ми визначили комп’ютер як електронний пристрій, але більш вірно було б назвати його сукупністю електронних пристроїв, що називають апаратним забезпеченням, призначених для обробки, зберігання та передачі інформації.

Визначення
Апаратне забезпечення – це електронні пристрої з яких складається комп’ютер.

     Сучасний комп’ютер як конструктор може складатися з різного набору компонент, що разом утворюютькомп’ютерну систему. В залежності від цілей та задач в склад обладнання комп’ютерної системи можуть входити найрізноманітніші пристрої. Конкретний набір обладнання називають «апаратною конфігурацією».

Визначення
Апаратна конфігурація– це набір електронних пристроїв, з яких складається конкретна комп’ютерна система. 

     Серед усього розмаїття комп’ютерних пристроїв можна виділити пристрої, що є обов’язковими для будь якої комп’ютерної системи, стандартними (входять до складу більшості комп’ютерних систем) і додатковими  (входять до спеціалізованих комп’ютерних систем в залежності від їх призначення). Більшість обов’язкових пристроїв є так званими «внутрішніми» пристроями. Називаються так вони з декількох причин. По-перше, вони знаходяться в середині системного блоку (рис. 1.2). По-друге, ці пристрої не взаємодіють з користувачем безпосередньо, тому можна сказати, що вони виконують «внутрішню» роботу комп’ютера – приховану від наших очей. Але саме ці пристрої забезпечують обробку і зберігання інформації і виконання програм. Всі інші («зовнішні») пристрої призначення для взаємодії з користувачем, введення і виведення інформації, передачі інформації між комп’ютерами та виконання інших «зовнішніх» операцій.

null
Рис. 1.2. Системний блок з розташованими в середині «внутрішніми» пристроями»


     До складу внутрішніх пристроїв, що знаходяться в середині системного блоку входять:
     Процесор (рис. 1.3) – мікросхема, що безпосередньо виконує команди комп’ютерних програм.


null

Рис. 1.3. Процесори персональних комп’ютерів


Категорія: Комп'ютерний світ | Додав: net-titan (26.05.2008) | Автор: Анатолій  

Ера інформації
  Поширення інтернету  

Колись давно-давно, коли мобільні телефони були показником статусу, а Інтернет був маленьким і доступ до нього мали тільки обрані, світ не страждав від інформаційного перевантаження.

Сьогодні ж кожен пересічний користувач всесвітньої мережі має доступ до такого масиву інформації, що годі навіть мріяти про його поглинання чи, тим більше, переосмислення. Парадокс інформаційної ери полягає якраз в тому, що попри руйнування всіх бар’єрів між людьми та інформацією, отримати необхідні дані стає все складніше. Основною причиною цього є високий рівень інформаційного бруду. Іноді «інформаційні шуми» досягають такої інтенсивності, що відшукати потрібний «шматок електронного коду» стає практично нереальним. 

Google – це класно. Але ні Google ні жоден інший пошуковик поки що не здатен (і не факт, що буде здатен у майбутньому) по-людськи систематизувати інформацію. Пошуковики вміють шукати за ключовими словами, але вони не здатні прочитати думки користувачів. Тому щонайменше 90% інформації, виданої пошуковиком, належатиме саме до розряду «інформаційного сміття».

Люди, які цінують свій час та зусилля, давно вже готові віддавати систематизацію корисної інформації на аутсорсинг. Чи, простіше кажучи, платити за її пошук та організацію.


Категорія: Internet | Додав: net-titan (25.05.2008) | Автор: Анатолій  
Internet
Internet    Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжнародна мережа») — всесвітня система добровільно об'єднаних комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до вебсайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як «Всесвітня мережа» чи «Глобальна мережа».      У побуті іноді говорять Іне́т, Інтерне́трі або Не́трі.

     Поширення

     Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через його інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.

     В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній літературі також іноді роблять такий розподіл понять.



Категорія: Internet | Додав: net-titan (25.05.2008) | Автор: Анатолій  
Автопідключення до інтернету
Connect     Як зробити автопідключення до Всесвітньої мережі Інтернет при завантаження ОС Windows?

     Якщо ваш модем не підтримує ф-цію роутера (напр., у вас USB-модем) і вам хочеться автоматичного з'єднання з інтернетом, тоді:

1) створіть з'єднання зі своїм провайдером стандартними засобами Windows (Пуск -» Всі програми -» Стандартні -» Зв'язок -» Майстер нових підключень) або скористайтесь існуючим підключеням.

2) Зайдіть у "властивості підключення" (Пуск -» Панель керування -» Мережеві підключення -» клік правою клавішою миші на потрібному підключенні -» Властивості).

3) На вкладці "Параметри" приберіть галочку біля "Запитувати логін, пароль, сертифікат і т.д.", натиснить ОК.

4) Клік правою клавішою миші на потрібному підключенні, "Створити ярлик", Windows запропонує створити ярлик на робочому столі, погоджуємось.

5) Поміщаємо (методом drag&drop) тільки-но створений ярлик в папку "Автозавантаження" в меню Пуск.

Як результат, при наступному завантаженні/вході в систему, з'єднання з інтернетом встановиться автоматично.


Категорія: Internet | Додав: net-titan (28.05.2008) | Автор: Анатолій  
Український сегмент Інтернету
null     Історія вітчизняного інтернету починається восени 1990 року, коли сектор Юрія Янківського з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» (керівник Ігор Вельбицький) підключився до світової мережі Інтернет, ставши першим українським абонентом Демос/КІАЕ (мережа RELCOM). За практичної недоступності автоматичного телефонного зв`язку в країні, коли надіслати звичайний факс займало майже чотири години, можливість не тільки передати електронну пошту у світову мережу всього за 30 хвилин (UUCP), а й брати участь у відкритих світових форумах USENET, стала дійсним інформаційним проривом спочатку для інженерів Технософт, а незабаром і для багатьох інших першопрохідників Інтернет з України. Підкорені ідеєю Інтернет, інженери Технософт розгорнули перший український вузол RELCOM, і навесні 1991-го року почали підключення абонентів України. Першим абонентом вже українського сегменту Інтернет стала організація Миколи Роєнка (Інститут кібернетики), а вже до кінця 1991-го року вузол Технософт обслуговував абонентів не тільки Києва, а і багатьох інших міст України.

Історія домену (так би мовити, «виключно українського») інтернету починається восени 1991 року, коли українські фахівці розпочали переговори з IANA про виділення для України власного домену, осібно від загального для всього колишнього Радянського Союзу .su. 1 грудня 1992 року представник IANA Джонатан Постел делегує домен першого рівня коду країни .ua провідним українським Інтернет-фахівцям, обраними Інтернет-співтовариством — Олегові Волощуку й Ігорю Свиридову. Обов'язки адміністраторів виконувались на грамадських засадах.

     Дволітерний код країни UA встановлено міжнародним стандартом ISO 3166 для ідентифікації географічної території, і не є засобом ідентифікації держави Україна та/або української нації.

     У січні 1993 року у м. Славське проведено конференцію українських інтернет-фахівців, на якій було делеговано 27 регіональних доменів— для кожної з областей України та окремо для міст Київ і Севастополь.

null     1995 року адміністратором .UA ccTLD делеговані цільові публічні домени COM.UA, GOV.UA, NET.UA. Домен GOV.UA призначений для обслуговування державних установ і організацій України, що здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України. Домен COM.UA делегований в інтересах заздалегідь не визначеного співтовариства користувачів. Тому публічний домен COM.UA є одночасно доменом загального призначення (англ. generic domain). Домени третього рівня в домені NET.UA делегуються юридичним особам, які зареєстровані на території України і декларуюють надання мережевих послуг на території України як провідний вид діяльності. Делеговані короткі (двох-літерні) географічні домени-синоніми (km.ua = khmelnytsky.ua і ін.).

     21 лютого 2001 року неформальне товариство UA NCG ухвалює створити ТОВ «Хостмайстер» — юридичну особу, основною метою якої є практичне втілення принципів діяльності адміністратора .UA ccTLD. Діючі адміністратори .UA ccTLD — Дмитро Кохманюк і Ігор Свиридов разом з іншими адміністраторами публічних доменів *.UA, входять до складу засновників ТОВ «Хостмайстер». Директором ТОВ «Хостмайстер» призначений Борис Мостовий.

null     1 грудня 2002 року виповнилося 10 років з часу офіційного делегування Україні домену .UA. За 10 років у 51 публічному домені зареєстровано понад 100 тисяч доменних імен, а в домені .UA — понад 500 приватних доменних імен.

     Станом на кінець червня 2007 року київський регіон як і раніше домінує серед користувачів — 61,2 %. Сумарна частка активних регіонів, серед яких Крим, Одеська, Львівська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська та Запорізька області, становить 27,6 % користувачів. А в інших регіонах — всього 11,2 % користувачів інтернету.[1] За даними авторитетного міжнародного агентства «Miniwatts Marketing Group — InternetWorldStats» кількість користувачів Інтернету в Україні — 5,2 млн. чоловік, а регіональний розподіл найактивніших відвідувачів всесвітньої мережі виглядає так: лідером є Київ із 30-35 %, Харків — 15 %, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Запоріжжя та Одеса — по 7 %, найменше — 0,25 % у Рівне та Житомирі.

Категорія: Internet | Додав: net-titan (25.05.2008) | Автор: Анатолій  
 

Котра година?


Пошук

Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Посилання на сайти
Google.com
Інформаційний портал шкіл
Підготовка до ЗНО
Сайт детских и молодежных радиостанций
Радиостанция радиолюбителей г. Глухов
1,8 - 14 МГЦ
Інформаційний короткохвильовий портал
Холминський БТ
Дитячий центр "Колобок"


Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний хостинг uCoz